Історія
Село Бобли Турійській район Волинська область. Станом на 1.01.2016 р. населення села становить 959 осіб. Всього по сільській раді 1316 осіб. До складу с/ради входять села Оса та Ревушки. Село Бобли розташоване між селами Обеніжі 3 км на північ, і селом Оса 6 км на південь, біля залізничної станції Туропин — 2 км. Село Бобли існувало ще в 15 столітті під назвою ,,Болбли’’ і під такою назвою згадується в усіх історичних документах. Безперечно це первісна назва села.
В 1508 році, 28 травня в Бресті король Сигизмунд І видав грамоту, якою віддав в володіння, князю Андрію Олександровичу Сангушко, Таким чином с. Бобли в той час входило в склад Володимирського повіту і належало Турійській волості. Всюди в грамотах село називається Болбли, Бовбли, Болблово. Після смерті князя село Бобли досталось його внуку князю Роману Романовичу Сангушко. Той помер бездітним і село Бобли перейшло до його рідної сестри, Олександри Романівни. Яка вийшла заміж за князя Януша Івановича Заславського. Таким чином село Бобли перейшло до князів Заславських. Князь Януш помер 4 серпня 1629 року і село Бобли перейшло з другими маєтками до сина, князя Владислава Заславського, старости Луцького і воєводи Краковського.
В селі збудована церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Вона побудована в 1876 році на пожертву прихожан при священику Михайлу Сайковичу. На місці старої церкви, теж Покровської, про яку згадується, що вона невідомо ким і коли була побудована, дерев'яна з такою дзвіницею. Вона була зруйнована в 1962 році, зірвані куполи і переобладнана на спортзал. В 1990 році при підтримці колгоспу та прихожан була відбудована, поставлені куполи, відремонтована і пофарбована. 26 січня 1991 року з благословення єпископа Луцького і Волинського церква була заново освячена.
Після 2 світової війни в селі Бобли був створений колгосп ім. Кірова. Працьовитий народ зробив село одним найкращим на Волині. Село газифіковано та заасфальтовано ще у 60 роках минулого століття. В господарствах практично не тримали ВРХ, колгосп забезпечував молоком всіх працюючих в рахунок зарплати. Діти отримували молоко безкоштовно. Накопичення на рахунках селян складали на 1990 рік понад 3 млн. карбованців. За 15 років з 60 -70 років в селі було збудовано двох поверховий дитячий садочок на 2 дитячі групи, двох поверхова школа на 400 учнів, сільський будинок культури на 400 посадочних місць. За свій ратний труд понад 40 чоловік з села були нагороджені державними нагородами, понад 10 чоловік – орденом «Леніна» голова колгоспу Олексій Селівестрович Панасюк та ланкова Хом’як Марія Миколаївна отримали золоту зірку «Герой Соціалістичної Праці».
З початком 90 років та стрибком цін на промислові товари і енергоносії з одної сторони та здешевленням сільськогосподарчої продукції з другої різко знизився рівень життя всіх селян. Зміна керівників господарства та реорганізація у СВК ім. Панасюка не дали результатів. Практично на тепер, ФГ «Волиньагорхолдинг», яке є правонаступником СВК ім. Панасюка з 2013 року, тільки орендує землю в с.Бобли. З початком капіталізації суспільства більшість селян шукає заробітку за межами села. Частина людей працює у ФГ «Аміла» смт. Турійськ, частина їздить на роботу як за межи району та області та і за межи країни. (Боблівська сільська рада знаходиться у 30 км зоні від кордону з Польщею і має переваги при перетині кордону – картка прикордонного руху).
У 2012 році в селі Бобли була створена громадська організація «Моноліт» головою якої обрана Шуманська Ганна Степанівна. З того часу громадою було виконано декілька інфраструктурних проектів. Було відновлено роботу спортзалу школи с. Бобли, перекрито дах тієї ж школи з встановленням сонячних батарей. З допомогою донорів та інвесторів було виграно та реалізовано декілька міні проектів. Громада побачила свої можливості у реалізації проектів і планує і надалі працювати над залученням коштів грандів та донорських організацій. Не забуває громада і про відпочинок. Аматорський колектив СБК с.Бобли активний учасник всіх заходів, як в селі так і в районі. Потужно виглядає і спортивна сторінка життя села. Команда з футболу не одноразово ставала переможцем районних змагань. На території сільської ради у часи 2 світової війни була розташована школа польових командирів УПА «СІЧ», урочище “Вовчак», село яке було спалено німецькими військами і де сьогодні проводяться заходи з виховання молоді та вивчається українська історія. Поки не згасла пам'ять про минуле, про Ії історію, у громада є майбутьне.
